Нова карта України: кого, куди і навіщо переселять після війни

Після перемоги — глобальний ребрендинг. І мова не про прапори й гімни, а про масштабне переселення українців.

За словами заступника директора Інституту демографії Олександра Гладуна, Україну чекає стратегічне перекроювання системи розселення населення. І це — не сценарій фантастичного фільму, а цілком реальна задача найближчого майбутнього.

Куди рухається країна?

Зараз в Україні є шість ключових мегаполісів, які тримають на собі каркас національного розселення: Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Харків і тимчасово окупований Донецьк. Саме вони залишаться головними центрами тяжіння для внутрішніх мігрантів. Але навіть у цих гігантів є свої виклики: Харків, наприклад, розташований майже на лінії фронту, тому без потужної ППО його безпеку забезпечити важко.

На додачу — регіони, що межують з РФ, можуть стати так званими "буферними зонами", тобто фактично незаселеними територіями, куди переселяти людей буде надто ризиковано. Там можуть залишитися тільки окремі аграрні господарства та виробництва — і то за умови повного контролю над безпекою.

Урбанізація 2.0

Місто — це не лише бетон і реклама, це центр тяжіння життя. Але великі агломерації, хоч і привабливі для переселенців, не гумові. Ринок праці, транспорт, соціальна інфраструктура, сміття — все це потребуватиме масштабного апгрейду. Нові сміттєпереробні заводи, додаткові лікарні, школи й дороги — це не розкіш, а виживання.

Ідея не нова — по всьому світу великі міста стають магнітами для людей. Китайський Шанхай — яскравий приклад: 24 мільйони жителів, мегаполіс як з підручника футуролога. Але навіть Шанхаю колись треба було з чогось починати.

Золота середина — це міста середнього розміру

Оптимальний варіант, як стверджують дослідники, — розвивати міста з населенням 250–500 тисяч. У таких містах комфортно жити, легше знайти роботу, менше часу йде на дорогу, а урбаністичний хаос ще не встигає знищити все навколо.

Але і тут є "але": в малих містах часто немає достатньо інфраструктури або роботодавців, щоб прийняти нових мешканців. Тому стратегія повинна бути точковою — не просто "переселити", а створити умови для життя.

Хто буде будувати Україну?

За кордон виїхали понад 6 мільйонів українців. Ті, хто залишився, — переважно старшого віку. І тут на горизонті з'являється слово, яке багато хто не хоче чути — "трудова імміграція".

Так, нам доведеться відкрити двері для іноземних працівників. Без цього економіку не потягнемо. Це не соромно й не катастрофа — це реалії, з якими стикаються всі країни, що відновлюються після війни.

Ставлення до мігрантів може бути різним, але якщо ми хочемо мати нові школи, лікарні й дороги, а не лише руїни — працювати має бути кому.

Читайте також:

Нові виплати для ВПО: яку допомогу почнуть отримувати переселенці.

Тариф на газ злетить восени, а з ним ціни на продукти та послуги: прожити стане ще важче.